6 жовтня 2017 року відбувся 8-й Український форум з управління Інтернетом IGF-UA

  • 09.10.2017
  • 376

Восьмий Української Форум з управління Інтернетом IGF-UA був проведений 6 жовтня 2017 року в Центрі подій Nivki-hall (Київ). В ньому взяли участь понад 130 учасників з України та інших європейських країн, що представляють урядові установи, міжнародні організації, приватний сектор, громадянське суспільство, академічні та технічні співтовариства, засоби масової інформації та студентську молодь.

У 8-му Українському Форумі з управління Інтернетом IGF-UA взяли безпосередню участь понад 150 учасників з України та інших європейських країн, що представляють урядові установи, міжнародні організації, приватний сектор, громадянське суспільство, академічне та технічне співтовариство, ЗМІ та молодь.

Значна кількість учасників взяли участь в IGF-UA у віддаленому режимі. Учасники, які брали участь в IGF-UA дистанційно, мали можливість зворотного зв’язку через електронну пошту.

З підсумковими заявами на заключній дискусійній панелі виступили модератори панелей. Була підкреслена плідність дискусій, важливість впровадження міжнародного досвіду на теренах України та роль дискусій 8-го IGF-UA у подальшому вдосконаленні управління Інтернетом.

Учасники дискусії з теми «Кібербезпека» відзначили наступне.

  1. Щодо системи кібербезпеки:
    1. низький рівень підготовки законів та НПА України;
    2. у владних кабінетах не чують інших учасників процесу та створюють несистемний та неякісний законотворчий продукт;
    3. відсутня координація у галузі кібербезпеки України, тому є необхідність створення нового органу з питань координації кібербезпеки;
    4. відсутнє державно-приватне партнерство;
    5. не дивлячись на воєнний стан, у якому перебуває країна, фахівці державних органи влади не мають достатніх компетенцій у галузі кібербезпеки і не розуміють, що треба робити в цих умовах;
    6. як висновок в Україні відсутня система кібербезпеки.
  2. Щодо антивірусу:
    1. конче необхідні кардинальні зміни у кіберзахисту, а саме перехід України в пост-антивірусний простір;
    2. створення національного антивірусного захисту.
  3. Проблемні питання кіберосвіти:
    1. відсутність належного рівня кваліфікації в підготовці сучасних фахівців з питань кібербезпеки та інформаційної безпеки в закладах освіти;
    2. низькій рівень зарплатні професорсько-викладацького складу в інститутах та фінансування фахівців у державних компаніях;
    3. несучасна навчальна програма з підготовки фахівців з питань кібербезпеки та інформаційної безпеки;
    4. відсутність координації в системі освіти між замовниками кадрів та закладами освіти;
    5. відірваність від міжнародної системи стандартизації фахівців з інформаційної та кібербезпеки;
    6. відсутність наукових досліджень з проблем кібербезпеки.

В ході дискусії з теми «Права людини та проблеми блокування Інтернет-контенту» були обговорені наступні тези:

  • представлено детальний розгляд проблеми із блокуванням інтернет-контенту, зокрема зазначено, що не варто перекладати відповідальність на Інтернет-провайдерів за блокування Інтернет-контенту;
  • представлена інформація про стійкі протоколи, спостереження у режимі реального часу та швидке реагування на прикладі Turkey Blocks;
  • презентовано бачення того, як можна було уникнути проблем блокування контенту в Україні, зокрема наголошено на необхідності застосування практики ЄСПЛ щодо правозастосування, дотриманні пропорційності блокування контенту, і що це має відбуватись тільки за рішенням суду;
  • зосереджена увага на темі цифрових прав для суспільства, де домінує телевізор; серед небезпек, що пов’язані із поширенням інформації в Інтернеті, для людини зазначено геотегинг, некотрольованість акаунтів, невміння розрізняти правдиву інформацію від фейкової;
  • зазначено, що Указ Президента про блокування певних Інтернет-сайтів був дуже толерантно сприйнятий як громадянським, так і правозахисним суспільством і в контексті того, що перелік таких сайтів розширюється, запропоновано гуртуватися всім разом задля миттєвого реагування на будь-які обмеження для реалізації прав людини за допомогою Інтернету;
  • представлений досвід роботи Національної дитячої «гарячої» лінії як необхідного компоненту убезпечення дитини в Інтернеті;
  • зазначено, що в Україні проходить міжнародна конференція з підвищення потенціалу представників громадянського сектору в реалізації Лансаротської конвенції в Україні і повідомлено про реалізацію другого раунду моніторингу «Захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)»;
  • представлено міжнародний досвід щодо боротьби із сексуальним насильством стосовно дітей онлайн через державно-приватну кооперацію;
  • зазначена необхідність визначення тих, хто і за якими критеріями може вирішувати, який саме контент може бути заблокований; створення корисних сайтів для розвитку дитини.